Четвер, 19.10.2017, 13:34
Вітаю Вас Гість | RSS

Сайт учителя англійської мови Яременко Вікторії Михайлівни

Категорії розділу
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 18
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Театралізація (драматизація) як один із засобів підвищення мотивації учнів до вивчення іноземної мови

Слайд 1. Школа — це життєвий простір дитини; тут вона не просто готується до життя, а живе. Тому навчально-виховна робота планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеями самоцінності дитинства, демократичного діалогу між поколіннями. Важливу роль у цьому відіграє позакласна робота.

Позакласна робота з іноземної мови — це різноманітна діяльність учителів, вихователів, спрямована на виховання учнів і здійснювана в поза-урочний час.

Позакласна робота з іноземної мови — важлива складова частина навчально-виховного процесу. Вона тісно пов'язана з класними заняттями, але не підміняє їх, хоч і розв'язує ті самі навчальні й виховні завдання, і в цьому відношенні є продовженням тієї роботи, яка проводиться на уроці.

Позакласна робота з іноземної мови є, як відомо, невід'ємною частиною загального навчально-виховного процесу. Досвід передових вчителів іноземної мови свідчить про те, що правильно організована позакласна робота сприяє поліпшенню якості знань учнів по мові, поглиблює їх практичні уміння, навики, розвиває їх творчу активність, ініціативу.

В даний час ніхто не оспорює важливість і необхідність проведення з учнями різних позакласних і позашкільних заходів щодо іноземної мови. За останні роки в методичній літературі з'явилися ряд статей і збірок, що описують передовий досвід вчителів в області позакласної роботи з учнями на іноземній мові.

Значно більше, ніж класна робота, позакласні заходи з іноземних мов можуть сприяти естетичному вихованню учнів. При правильному підборі текстів п'єс, пісень, віршів для шкільних вечорів на іноземній мові значно легше, ніж на класних заняттях, виховувати в учнів любов до прекрасного в житті і мистецтві.

Педагогічна практика виробила різноманітні форми позакласної роботи. До них належать зустрічі з відомими людьми, екскурсії, обговорення книг, читацькі конференції, диспути тематичні, розважальні, вечори і ранки, свята, виставки, конкурси, колективні творчі справи та інше

Слайд 2. В сучасній методичній літературі та у практиці школи традиційно розрізняють три форми позакласної роботи: індивідуальні, групові та масові. В основу такого розподілу покладена ознака кількісного охоплення учасників. Підкреслюючи нечіткість поняття "масовості", В.І.Шепелєва пропонує розрізняти форми позакласної роботи з іноземної мови за організаційно-структурною ознакою. Відповідно вона відносить групові форми до організаційно-структурних форм, а індивідуальні та масові - до неструктурних.

Слайд 3. Індивідуальна позакласна робота проводиться з окремими учнями, які готують повідомлення і доповіді про країну, мова якої вивчається, про знаменні дати і події, видатних людей, розучують вірші, пісні, уривки з літературних творів іноземною мовою, виготовляють наочні посібники, оформляють стінгазети, альбоми, стенди і т.п. Індивідуальна робота може проводитися постійно або епізодично.

Слайд 4. Групова форма позакласної роботи має чітку організаційну структуру і відносно постійний склад учасників, об'єднаних спільними інтересами. До цієї форми належать різноманітні гуртки: розмовні, вокальні, драматичні, перекладачів, філателістів, позакласного читання тощо. Деякі методисти рекомендують організовувати для учнів усіх класів розмовні та хорові гуртки, для учнів старших класів - літературно-перекладацькі та країнознавчі. Позитивно зарекомендували себе комбіновані гуртки, де поєднуються різні види діяльності, наприклад, розучування пісень та підготовка інсценівок, позакласне читання і перегляд діафільмів з подальшим обговоренням переглянутого. Заняття в гуртках, як правило, проводяться регулярно.

Слайд 5. Масові форми позакласної роботи не мають чіткої організаційної структури. До них відносять такі заходи як вечори художньої самодіяльності, фестивалі, конкурси, карнавали, тематичні вечори і ранки тощо. Ці заходи проводяться епізодично.

Проводячи з учнями позакласні заходи, вчитель вирішує ті ж практичні загальноосвітні і виховні завдання, які ставляться перед навчальними заняттями.

Проте специфіка самої позакласної роботи дозволяє уточнити конкретні завдання, які постають перед вчителем. Перш за все добровільний характер участі учнів в цій роботі, їх зацікавленість і відсутність суворих програмних вимог, що дозволяють вчителеві більшою мірою, ніж на уроці, створити на заняттях подібність іншомовного середовища, стимулюючого мовну діяльність школярів.

Слайд 6. Одним із методів позакласної роботи є метод «Театралізації (драматизації)».  Драматизація як методичний прийом для навчання іноземної мови була уперше застосована в Англії. Родоначальниками використання цього прийому в навчальних закладах вважаються Пітер Слейд та Брайан Вей. За їхнім переконанням, традиційні вправи «руйнують безпосередність і творчість дітей».

Слайд 7. За допомогою методу «Театралізації»  вирішуються такі завдання:

- удосконалення знань, навичок і вмінь, набутих на уроках іноземної мови;

- розширення світогляду учнів;

- розвиток їх творчих здібностей, самостійності, естетичних смаків;

- виховання любові та поваги до людей свого рідного краю та країни, мова якої вивчається.

Слайд 8. Суть даного методу  полягає у задоволенні інтересів і запитів дітей, розвитку їх творчого потенціалу, нахилів і здібностей.

Драматичний гурток з іноземної мови спрямований на закріплення, поглиблення знань, застосування їх на практиці, розширення кругозору учнів, формування наукового світогляду. Не менш важливим є вироблення умінь і навичок самоосвіти, розвиток творчих здібностей, організація дозвілля, культурного відпочинку.

Слайд 9. У зміст  роботи входять найрізноманітніші питання — загальні відомості про мову, питання лексики, ознайомлення із словниками, довідниками; викликає інтерес питання походження імен, географічних назв; цікавить учнів збирання матеріалів про мовні явища і факти, надруковані у газетах, журналах, книгах.

Слайд 10. Драматизація  змушує пропускати ситуацію через себе, надаючи їй особистісного характеру, так як в цьому випадку до інтелекту підключені емоції, то це значно підвищує ефективність засвоєння іноземної мови.

 Слайд 11. Прийом драматизації розвиває комунікативну, творчу та культурну компетенції, сприяючи формуванню в учнів навичок соціального спілкування.

Театральні постановки є важливим і необхідним елементом у процесі вивчення іноземної мови, тому завдяки йому учні легко долають таку перешкоду, як «мовний бар’єр». Виникає ситуація гри, рольової взаємодії, всі залучені в загальний творчий процес.

Спільна робота розвиває вміння слухати партнера, створює умови для взаєморозуміння і взаємовиручки, закріплює відповідальність за успіх загальної справи, створює сприятливий психологічний клімат.

У ході роботи над п’єсою метод драматизації дозволяє продуктивно працювати над лексикою, граматикою, вимовою та інтонацією. Робота над твором є не самоціллю, а є природним процесом мовленнєвої передачі його змісту.

У ході репетицій учні мимоволі запам’ятовують не лише свої слова, але й практично всю п’єсу від початку до кінця. Під час постановки вистав нема місця «механічному зубрінню», драматизація спонукає розвиток навичок спілкування іноземною мовою, розширює світогляд, учні стають емоційно багатшими, впевненішими в собі. Процес драматизації активізує навіть неуважних та зазвичай неактивних учнів.

 Актуальність та результативність інсценувань дозволяє використовувати їх як під час занять, так і в позаурочній діяльності на різних етапах вивчення іноземної мови та в різних вікових групах, так як на всіх ступенях навчання забезпечується високий рівень мотивації.

Вчителі іноземних мов, організовуючи таку роботу, враховують індивідуальні та вікові особливості учнів, їх інтереси, рівень мовної підготовки.

Деякі вчителі самі пишуть інсценівки, сюжет яких стимулює учнів до комунікативної діяльності, або складають їх за текстами підручника.

Слайд 12. Підготовка п'єси або інсценівки складається з двох етапів. Перший етап - підбір інсценівки або п'єси і обробка її (адаптація відповідно до рівня мовної підготовки учнів, скорочення тощо); складання списку слів, відомих і невідомих учням; виявлення можливих мовних ситуацій; складання відповідних мовних вправ.

На другому етапі всі учасники п'єси або інсценівки залучаються до активної мовної діяльності — повторюють відомий лексичний і граматичний матеріали, вчать нові слова, свої репліки, працюють над виразністю мовлення тощо.

Слайд 13. Постановки п'єси, інсценівки можна прирівняти до умовної ситуації, близької до реальної, бо процес перевтілення створює умови, близькі до реальних. Ситуації виникають:

- під час розподілу ролей;

- під час обговорення змісту п'єси або інсценівки, з процесі з'ясування характерів дійових осіб, виділенні вловної думки п'єси чи інсценівки;

- під час розподілу обов'язків з оформлення спектаклю;

- у процесі розучування ролей і т. п.

Слід звернути увагу на те, що у процесі організації постановки з іноземної мови необхідно враховувати як психологічні особливості особистості, так і психологічні особливості колективу: рівень його розвитку, ступінь організаційної, психологічної, інтелектуальної та емоційної єдності, спрямованість діяльності колективу на стосунки між його членами, емоційний стан класу під час виконання завдань. Однак, слід зазначити, що за всіх переваг драматизації цей прийом не повинен бути єдиним засобом підвищення мотивації. Оптимальним варіантом є розумне поєднання драматизації з іншими традиційними й нетрадиційними формами і прийомами роботи з урахуванням мети уроку, особливостей учбової групи, змісту навчального матеріалу.

Отже, там, де позакласна робота виступає як природне продовження системи уроків, яким властива атмосфера співпраці і співтворчості, створюється справжнє педагогічне середовище невимушеного спілкування (III. Амонашвілі), яке можна умовно позначити як педагогічне іншомовне середовище. У такому середовищі відбувається накопичення додаткового досвіду здійснення способів діяльності, якими школярі опановували в ході рішення чисто учбових завдань, накопичення додаткового досвіду пошукової, творчої діяльності. В учнів виробляється готовність вирішувати ряд комунікативних і пізнавальних завдань у поєднанні з іншими видами діяльності, що, у свою чергу, служить формуванню соціального досвіду, ціннісних орієнтації та етичній позиції особи.

Слайд 14. «Неможливо навчити іншомовної мовленнєвої діяльності, її можна лише навчитись», — зазначають спеціалісти. Які б сучасні методики навчання не використовували на заняттях, як би не намагались викладачі створити атмосферу спілкування в навчальному процесі — якщо учень сам не захоче опанувати іноземну мову, результати всього цього будуть незначними. 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

  1. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання/науковий редактор українського видання доктор пед.наук, проф. С.Ю.Ніколаєва. – К.:Ленвіт,2003. – 273 с.
  2. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Інформаційний збірник МОН України. - 2002. - №2.
  3. Концепція інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл // Освіта України. — 2001. —№44(272).

4.     Белянко Е. А. Драматизація в навчанні английскої мови. — Ростов-на-Дону : Фенікс, 2013.

 

 

Категорія: Мої статті | Додав: Вікторія (22.05.2016)
Переглядів: 139 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
avatar
0
1
До даної статті додається презентація, варто поєднувати
avatar
Вхід на сайт
Пошук

Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz